Ви тут
Формування ключових компетентностей молодших школярів шляхом використання прийомів розвитку критичного мислення Новини Федорова О.М. 

Формування ключових компетентностей молодших школярів шляхом використання прийомів розвитку критичного мислення

Провідна педагогічна ідея досвіду

Сучасна школа ставить за мету виховання і розвиток активної мислячої особистості, здатної самостійно аналізувати предмети і явища, співставляти факти, робити висновки та приймати рішення.

Завдання вчителя – пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати доводити та аргументувати свої думки, змінювати їх, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань.

 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

За словами міністра освіти Лілії Гриневич перед освітянами полягає завдання «змінити українську школу, насамперед зміст освіти – чого ми навчаємо дітей. Це має бути освіта для життя. Ми перейдемо від трансляції величезної кількості знань і вимог відтворювати ці знання, до формування ушколярів умінь критично мислити, співпрацювати в команді, вирішувати проблеми, самостійно шукати і аналізувати інформацію…бути готовими навчатися впродовж життя».

Отже, щоб бути успішною людиною в сучасному суспільстві, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом, а ставала активною мислячою особистістю.

 

Науково-теоретична база досвіду

Розроблена як модель інтерактивного навчання науковцями Бостонського центру розвитку етики та виховання технологія розвитку критичного мислення активно використовується в школах України. В основу технології розвитку критичного мислення покладені ідеї і положення теорії Жана Піаже та Л. С. Виготського про нерозривний зв’язок навчання та загального розвитку дитини.

У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо.

До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять:

  • самостійність та індивідуальність;
  • інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення;
  • критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлення проблеми;
  • критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
  • критичне мислення є перш за все мисленням соціальним.

У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Навчити дітей мислити критично з першого уроку просто не можливо. Критичне мислення формується поступово. Воно є результатом щоденної копіткої роботи вчителя і учня, з уроку в урок, із року в рік. Щоб набути навичок критичного мислення, слід тренуватися, застосовуючи одержані знання спочатку в засвоєнні навчального матеріалу, потім у самостійній діяльності. Які ж умови спонукатимуть і стимулюватимуть учнів до критичного мислення?

1.Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації, її обробки, вибору оптимального рішення.

2.Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі та кількості.

3.Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками.

4.Цінування думок інших. Учні повинні вміти вислухати всі думки та пропозиції, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку.

refleksiya-dlya-bloga

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етапів:

Розминка – це заміна так званих організаційних моментів. Головне завдання – створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Обґрунтування навчання. Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуалізація. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Створюються умови для самостійного здобування знань.

Усвідомлення змісту. Учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння. Розвивається вміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве.

Рефлексія. Учень стає власником ідеї, інформації, знань; має можливість використати знання; обмінюється знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку діяльності на уроці.

 

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток. Технологія розвитку критичного мислення дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання. Діти вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки.   Співпраця учнів з учителем і своїми товаришами дозволяє послідовно, долаючи труднощі, йти до поставленої мети.

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій. В межах оновлення освітньої системи активне навчання набуває неабиякого значення. Використання вправ, що сприяють розвитку критичного мислення, допоможе по-новому будувати навчально-виховну роботу в системі середньої освіти школи.

Опис досвіду роботи

Починаючи роботу над проблемною темою « Розвиток критичного мислення молодших школярів», я мала певний сумнів: «Чи варто братись за таку складну тему? Наскільки можливо працювати над розвитком критичного мислення молодших школярів, адже це більше стосується старших учнів?» Та вивчаючи літературу з даного питання зрозуміла, що мислити критично діти починають вже в дошкільному віці. Їхні перші запитання «Чому?»  – це перші кроки у спробі зрозуміти навколишній світ, оцінити, проаналізувати, зробити висновки.

Діти приходять до школи з великим бажанням діяти, діяти активно та успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, придумувати, фантазувати, висловлювати свої думки. Якщо постійно створювати на уроці умови для такої дитячої діяльності, то навчання буде успішним, а набуті знання якісними та міцними.

Для того, щоб вільно спілкуватись, обмінюватись думками, приймати рішення, у класі повинні бути створені сприятливі умови. Перш за все, це – спокійна, доброзичлива атмосфера на уроці. Діти повинні розуміти, що вчитель – не командир, а друг і мудрий порадник у нелегкій справі опановування знань. Що можна вільно висловити будь-яку думку, можна навіть посперечатися, доводити свою точку зору. Адже, для того, щоб мислити критично, треба бути впевненим, що ти завжди маєш можливість висловитися і тебе вислухають.

 

Дуже важливо на уроці створити ситуацію успіху, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

При першій нагоді на уроці озвучити власну думку, обов’язково пропоную це зробити:

«Як ти думаєш?», «Як на твою думку?», «Як ти вважаєш?», «Давайте послухаємо, що думає з цього приводу…», «Дуже хотілося б знати точку зору…», «А які думки  в тебе з цього питання?» тощо.

І дуже приємно, що діти не бояться висловлюватись, активно включаються в обговорення питання. Обов’язково даю можливість кожному сказати своє слово. І нехай сьогодні учень повторив чиїсь думки. Можливо завтра він спробує сформулювати і висловити власну точку зору.

 

З метою розвитку критичного мислення треба навчити дітей ставити запитання. Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Мислення високого рівня – вміння ставити питання по суті.Діти можуть ставити запитання один одному у парі або в групі.

 

Типи запитань:

  • Прості питання (відтворення знань).
  • Уточнюючі (чи вірно ми зрозуміли).
  • Пояснюючі (причиново-наслідкові зв’язки).
  • Оцінюючі (що добре, що погано).
  • Практичні (де використовується, як би вчинив).
  • Творчі (що було б, якби).

 

Ефективними прийомами розвитку критичного мислення молодших школярів є завдання-пастки. Завдання, що виховують неімітаційну поведінку, критичність мислення. Завдання-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання і можливої відповіді. Учитель формулює завдання і пропонує неправильну відповідь. Вислуховуються відповіді дітей і варіант учителя. Дитина має зіставляти власну відповідь та відповіді інших. Можуть бути помилкові варіанти. Такі завдання виховують пильність, вміння відстоювати власну точку зору, доказовість мислення.

Працюючи над розвитком критичного мислення неможливо обійтись без прийомів інтерактивного навчання. Ця робота передбачає моделювання життєвих ситуацій,використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку колег, приймати продумані рішення. Не всі прийоми інтерактивного навчання можна використовувати в початкових класах. Але ж, чим раніше діти почнуть активно спілкуватися, взаємодіяти, тим легше їм буде вчитися в подальшому житті.

На своїх уроках я використовую такі прийоми інтерактивного навчання: «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Кубування», «Кола Вена», «Метод Прес», «Дерево рішень», «Читання з позначками», «Читання з передбаченням» та інші. Найбільш зручно працювати за цими стратегіями у парі або у групі. Вибір форм та прийомів роботи для розвитку критичного мислення залежить від віку та підготовленості учнів.

 

Працюючи з учнями початкових класів не можна забувати про те, що діти завжди люблять грати. Гра залишається одним з основних видів їхньої діяльності. Існує досить багато ігор, направлених на розвиток критичного мислення. Такі ігрові вправи допоможуть розвинути у дітей логічне мислення, гостроту розуму, кмітливість, стануть чудовими вправами у вільну хвилину та в якості тренінгу, стимулюючи вміння міркувати та доводити свою думку. На уроках та у позакласній роботі я використовую ігри, які найбільш полюбились моїм учням: «Доповни речення», «Так чи ні»,  «Вірю – не вірю», «Що без чого не буває», «Назви причину», «Чому так сталось?». Це не тільки допомагає їм розвиватись, а й піднімає настрій, впливає на загальну атмосферу у класі.

 

Практична значущість досвіду полягає у тому, що  діти стають більш впевненими у своїх відповідях, не бояться помилитись, пропонують різні варіанти рішень поставлених питань. Підвищується пізнавальна активність дітей та мотивація до навчання, розвивається пошукова спрямованість мислення. Діти завжди приймають активну участь у різних конкурсах, інтелектуальних змаганнях.

 

Результативність. Можливість творчого наслідування.

Учні мого класу є найактивнішими у комплексі учасниками конкурсів «Колосок» та «Кенгуру».

Конкурс «Колосок»

  • 2012-2013 н. р. – 17 учасників (68%) 3 золотих, 8 срібних
  • 2013-2014 н. р. – 15 учасників (65%) 4 золотих, 10 срібних
  • 2014-2015 н. р. – 20 учасників (77%) 15 золотих
  • 2015-2016 н. р. – 16 учасників (72%) 2 золотих, 8 срібних

Конкурс «Кенгуру»

  • 2012-2013 н. р. – 19 учасників (76%) 2 добрих
  • 2013-2014 н. р. –18 учасників (78%) 6 добрих
  • 2015-2016 н. р. – 14 учасників (63%) 2 добрих
  • 2013-2014 н. р. – І місце у шкільному турі конкурсу «Всезнайки»
  • ІІІ місце у районному етапі конкурсу «Всезнайки»
  • І місце у номінації «Природознавство»

2013-2014 н. р. – ІІ місце у районному конкурсі ім. П. Яцика

 

Досвід роботи неодноразово був представлений на:

  • засіданнях методичного об’єднання вчителів комплексу;
  • на педрадах;
  • на засіданнях творчої групи вчителів комплексу.

Розробки уроків з використанням прийомів розвитку критичного мислення розміщені на порталі «Учительський журнал он-лайн» видавничої групи «Основа».

Досвід роботи буде корисний для наслідування вчителями початкових класів, вихователями групи продовженого дня як  в урочній так і в позаурочній діяльності.

Активно впроваджують у роботу вправи з розвитку критичного мислення вихователь ГПД Єременко В. М., з якою я працюю у парі та вчитель 3-А класу Повстяна Н. Р., у якої я є наставником. Педагоги комплексу цікавляться досвідом, використовують запропоновані вправи у своїй роботі.

Додатки

 

Прийоми створення ситуації успіху

 

«Анонсування» – спочатку треба обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події. «Невпевненим така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у власних силах.

«Емоційне заохочення» у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього.

«Стабілізація» – створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась. Запитати учня з добре вивченої ним теми декілька разів тощо.

«Емоційний сплеск» – це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості.

Прийом «Обмін ролями» дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

«Допомога друга» – це вчасна допомога як з боку вчителя, так і з боку учнів, що підтримує прагнення дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власних силах, у спроможності здолати труднощі.

 

Оцінка – надзвичайно важливий елемент уроку. Усний коментар вчителя здатний підбадьорити, дати надію, викликати почуття співпереживання:

Я дуже радий за тебе!

Як же ти мене здивував!

Я знаю, що ти можеш більше!

Я в тобі не сумніваюсь!

Ти просто молодець!

Я сподіваюсь, що саме це тобі неодмінно вдасться.

 

Створення ситуації успіху на уроці дає можливість подолати дитячі лінощі, навчити отримувати задоволення від праці. Завдання вчителя –дати дитині щастя праці, щастя творчості, навчити дорожити цим.

В. О. Сухомлинський говорив: «Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».

 

Прийоми інтерактивного навчання для розвитку критичного мислення

 

«Мікрофон»

 

Це технологія загальногрупового обговорення, вона дає змогу кожному учневі у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку.

Організація роботи

  1. Повідомити проблему класу (поставити запитання).
  2. Запропонувати уявний «мікрофон» (будь-який предмет).
  3. Надавати учням слово почергово, передаючи «мікрофон». Говорити має право лише той, у кого знаходиться «мікрофон».
  4. Відповіді не коментують і не оцінюють.
  5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.

 

Приклади:

Урок літературного читання 3 клас

Тема. Підсумковий урок з теми «Цікава книга природи»

  • Якими сторінками ви б хотіли доповнити «книгу природи»?

 

Урок природознавства 3 клас

Тема. Значення води в житті людини.

  • Чому в народі кажуть – «цариця-водиця»?

 

Урок «Я у світі» 3 клас

Тема. Права і обов’язки учня.

  • Які правила для учнів сучасної школи тобі найважче виконувати? Чому?

 

 

Мозковий штурм

Це такий метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією і тією самою проблемою і «йдуть на неї в атаку». Цю технологію застосовують, коли потрібні кілька варіантів розв’язання проблеми.

Організація роботи

  1. Визначити проблему, яку необхідно вирішити.
  2. Записати питання на дошці.
  3. Запропонувати учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему.
  4. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записати на дошці.
  5. Всі ідеї колективно обговорити та висловити оцінку.

 

Приклад:

Виховний захід «Збережемо життя зеленій красуні»

  • Запропонуйте способи збереження життя ялинки:

Купити штучну;

Прикрасити кімнату гілками з ялинки;

Купити живу ялинку у діжці;

Прикрасити живу ялинку у дворі;

Зробити ялинку самим із різних матеріалів.

 

 

Незакінчені речення

Цю технологію часто поєднують з «мікрофоном», вона дає змогу розвивати в учнів зв’язне мовлення, власні висловлювання, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

Організація роботи

  1. Чітко назвати тему, з якої учні будуть висловлюватися.
  2. Сформулювати незакінчене речення.
  3. Запропонувати учням закінчити його.
  4. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: «На сьогоднішньому уроці я удосконалив свої вміння…», «Найважливішим відкриттям для мене було…», «Це оповідання навчило мене…» тощо.

 

 

Асоціативний кущ

kushh-2 kushh-1

Технологія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Може використовуватись як тренувальна вправа на етапі накопичення фактів.kushh-3

Організація роботи

  1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша паперу, на дошці або в зошиті.
  2. Запропонуйте учням називати слова та фрази, що спадають їм на думку із заданої теми.
  3. Записуйте висловлені учнями слова та фрази довкола центрального слова.
  4. Коли всі ідеї записані, починайте встановлювати там, де це можливо, зв’язки між поняттями.

 

Сенкан

Технологія для стислого узагальнення вивченого матеріалу. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує тему.

senkan-1

Працювати можна фронтально, або у парах, а потім заслухати варіанти рішень. Сенкан складають за такою схемою:

1-й рядок – слово, яке позначає тему (іменник).

2-й рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).

3-й рядок визначає дію, пов’язану з темою; складається з трьох слів (дієслів).

4-й рядок є фразою, яка складається з чотирьох і більше слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5-й рядок  – слово-асоціація до теми, синонім до першого слова.

senkan-2

 

«Метод Прес»

  1. Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
  2. Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
  3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»
  4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

 

Взаємні запитання

  1. Текст або матеріал для вивчення ділиться на логічно завершені частини.
  2. Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:
  • Один одному у групі;
  • Один одному у парах;
  • Одна пара (група) іншій.

 

Читання з передбаченням

Ця технологія допоможе дітям навчитися робити зупинки під час читання, обмірковувати прочитане та прогнозувати подальші події.

Організація роботи

  1. Розбити текст на частини в тих місцях, які могли б викликати інтерес у дітей.
  2. Після прочитання кожної частини треба робити зупинки, коротко обговорювати прочитане і прогнозувати подальші події.
  3. Потім учні читають наступний уривок і дізнаються, що сталося далі.

Приклади запитань:

  • Що ви думаєте про…?
  • Які почуття викликають у вас ці події?
  • Що може статися далі?
  • Як би ви вчинили у такій ситуації?

 

Читання з позначками

Ця технологія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, проблемне, «сортувати» матеріал. Діти привчаються до ефективної самостійної роботи з текстом.

Організація роботи

  1. Дітям пропонується текст для самостійного опрацювання.
  2. В процесі читання діти роблять позначки на полях:

+   відома інформація (це я знаю)

–    нова інформація  (цього я не знав)

?    незрозуміле (є питання)

!     що здивувало (це цікаво)

  1. Обговорення, визначення проблем, запитань.

 

Ігри для розвитку критичного мислення

 

«Продовж речення»

 

Дітям дається завдання продовжити фразу, яку почав педагог. Початок треба підбирати так, щоб було зрозуміло, про що буде йти далі.

 

Наприклад:

  • Якщо на вулиці випав сніг, то (настала зима, можна грати в сніжки, треба тепло одягатися тощо)
  • Якщо птахи відлетіли у вирій, то…
  • Якщо ти з мамою пішов до магазину, то…
  • Якщо ти не виконав домашнє завдання, то…

 

«Так, ні»

 

Діти дуже полюбляють цю гру, бо їм завжди цікаво щось відгадувати. Один учень задумує якийсь предмет. Всі інші повинні дізнатись, що задумано. Вони задають питання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».

 

Наприклад, задумали слово «ялинка»

  • Це жива істота? (Ні)
  • Це шкільний предмет? (Ні)
  • Це рослина? (Так)
  • Це дерево? (Так) і т. д.

Ця гра вчить не тільки задавати змістовні запитання, а й аналізувати отриману інформацію, спів ставляти, робити висновки.

 

«Склади речення»

На картках записані слова, з яких треба скласти речення – запитання. Потім діти відповідають на запитання.

Наприклад:

  • Яка року настає після пора весни – Яка пора року настає після весни? (Літо)
  • Тижнях діб у скільки двох – Скільки діб у двох тижнях? (14)

 

«Вірю – не вірю»

 

Ведучий говорить фразу, яка може бути логічно невірною. Діти повинні проаналізувати, відповісти «вірю» чи «не вірю», або «так» чи «ні».

  • Навесні розпускаються бруньки на деревах (Так)
  • Морозиво завжди тепле (Ні)
  • Кошенята люблять грати з м’ячиком (Так)

 

«Що без чого не буває»

 

Вчитель називає предмет і додає до нього декілька слів. Діти повинні із цих слів вибрати два головних, без яких заданий предмет не може існувати.

 

Наприклад:

Сад – садівник, собака, земля, паркан, дерева.

Тут можна вибрати два головних слова: земля, дерева, бо сад без дерев – це не сад, а без землі дерева не можуть існувати.

Лікарня – лікар, стіл, кабінет, ліки, довідки.

Гра – шахи, правила, гравці, м’ячі.

Школа – парти, учні, пенали, вчитель, книжки.

 

«Доповни речення»

 

Дуже доречною ця гра буде під час вивчення теми «Речення». Педагог дає завдання поширити речення, яке складається лише із підмета і присудка.

 

Наприклад: Діти ідуть.

Можна давати конкретні установки:

  • Куди ідуть діти?
  • В яку пору року?
  • Які діти?
  • З якою метою ідуть?

 

«Назви причину»

Формується вміння розрізняти причину та наслідки. Задача дітей – доповнити розпочате речення.

Наприклад:

Сніг почав танути, тому що …

З дерев облетіли листочки, тому що …

Діти поливають квіти, тому що …

 

Поделиться в соц. сетях

0

Related posts